Екзамен на міцність витримали.

    Про наслідки стихії, що наробила великої шкоди в західному регіоні  України, досі зі співчуттям говорять люди, яким не байдужа доля постраждалих. Повінь не пощадила і наше місто та район: збитки нанесені колосальні... Та є в Калуші один структурний підрозділ, що належить ЗАТ “ЛУКОР”, який у цих складних метеорологічних умовах привертав до себе особливу увагу. Це – управління з нейтралізації і очищення промислових стічних вод, колектив якого у прямому розумінні слова прийняв на себе цей потужний удар негоди. Про це – розмова нашого кореспондента з заступником начальника управління Миколою Симотюком.
   – Миколо Петровичу, наскільки виявився готовим колектив очисних споруд до такої складної ситуації?
   – Ці три дні, 24, 25, 26 липня, нам довелося працювати по суті у казарменому режимі. Дуже приємно, що колектив спрацював оперативно, синхронно. Не було такого: це моя ділянка, це – не моя. Всі віддавалися роботі сповна там, де було необхідно. А в процесі надходження надлишкової кількості стоків і води були затоплені насосні. Їх треба було рятувати. Технологічний персонал у цій ситуації спрацював дуже оперативно, вчасно відключивши всі насосні агрегати. Завдяки цьому вдалося уникнути перегоряння електродвигунів. Їх довелося піднімати, просушувати, для того щоб знову запустити в роботу. На сьогодні ситуація поліпшилася (розмова велася 29 липня. – Авт.), ми практично відновили роботу всіх насосних.
   – На яких ділянках ще отримано відчутні пошкодження?
   – На обвідному колекторі транспортування стоків у Дністер. За даними, які маємо на цей час (повінь ще повністю не відійшла) у п’ятьох місцях колектора відбулася розгерметизація. Оскільки колектор проходить через населені пункти, земельні угіддя, будемо випереджати надходження скарг від населення – оперативно ліквідовуватимемо пошкодження. Доведеться тільки трохи почекати, щоб зійшла вода, бо і під’їздів нема...
   Складніша ситуація виникла в процесі ліквідації аварії на повітропроводах, де з’явилися три “свищі”. В одному місці розірвано повітропровід діаметром 630 мм. Пророблено питання забезпечення цих ділянок бригадою, знайдено матеріали. І знову ж треба буде трохи почекати, бо грунт перенасичений водою, а отже немає під’їздів. З іншого боку – треба буде зупинити повітродувну станцію, а вона забезпечує повітрям і перекачує стоки... Кінцево можна буде справитися з завданням після того, як кількість стоків буде зменшена і запрацюють резервні споруди для акумуляції цих стоків.
   А ще в критичному стані опинилися шламонакопичувачі.
   Довелося створювати відгороджувальні дамби до насосних станцій. Їх робили вручну, але були задіяні і екскаватори. Добре слово хочу сказати про пожежників. Вони могли тільки те й робити, що перекачувати воду, а ні... Брали в руки лопати і допомагали нам локалізовувати це лихо. Або працівники електротехнічного управління. Доукомплектувавши чисельність свого персоналу, вони піднімали догори електродвигуни, оперативно підсушували їх, щоб якомога швидше відновити роботу всіх наших споруд. Самовіддано допомагали нам і працівники цеху ВіК. Навіть у вихідний день.
   Таким чином, ми витримали дуже складний екзамен на міцність. Звичайно, збитки є і, на жаль, вони чималі.
   – У народі кажуть: “Немає нічого такого поганого, аби не вийшло на добре”.
   Події, про які мова, чогось ваш колектив навчили?
   – Так. Ми побачили деякі недоробки самого проекту очисних, його “вузькі місця”. На майбутнє треба мати під руками більше техніки і більше насосного обладнання, для того щоб можна було на самому початку лиха його ліквідувати. На даний час стихія минула. Ми докладаємо максимум зусиль, щоб відновити роботу за нормальною технологічною схемою. Думаю, нам вистачить тиждень - два інтенсивної роботи – і стабільності буде досягнуто. Хотів би наголосити: очисні споруди – це остання ланка в складному технологічному циклі виробництв нафтохімії. І від їх роботи, їх якості залежить імідж фірми. Розуміємо, що ряд сіл і міст беруть із Дністра питну воду. Отже, ми повинні скидати в цю ріку добре очищені стоки. А наостанку хочу ще раз сказати добре слово про людей очисних споруд: вони заслужили на велику похвалу. За чітку координацію дій. За розуміння ситуації. І відповідальність. Я в захопленні від їх дій в ситуації, наближеній до екстремальної.
   Коментар начальника виробничо-диспетчерського відділу Миколи Сорохтея:
   – Сильна злива поставила під загрозу роботу наших очисних споруд, бо каналізаційні системи переповнювалися стічними водами. Підтопило всі вузли по прийому стічних вод. Плюс до всього – перенасичення водами ґрунтів на трасі... Колектив управління з НіОПСВ прийняв на себе відчутний удар стихії і з честю витримав його.
   Аби дати хоч якусь розрядку в роботі очисних споруд зі знешкодження хімічних стоків, було зупинено виробництво КСДМ (зупинка відбулася ще й тому, що в цьому цеху не встигли відремонтувати покрівлю, а отже замокли щитові). У цій ситуації достатньо оперативно працювала пожежна частина. Вона організувала роботу як у п’ятницю, так і в ніч на суботу. Не цуралися пожежники фізичної праці (керував ними Ігор Шевчук).
   Немалі сили були задіяні і на інших об’єктах. У п’ятницю виявили розмив відкосу колії від станції Кропивник до станції Новий Хімік. Було прийнято рішення: один локомотив залишити для маневрових робіт на хімзаводі і обслуговувати олефінове виробництво щодо завантаження пропілену і підготовки його до відправки...
   Щодо магістральних трубопроводів. Взагалі, поступив тільки один сигнал з міста Болехова. Туди виїхали наші служби, очолювані особисто начальником підрозділу Василем Гаврилівим. Після обстеження місця з’ясувалося, що пошкоджень наших трубопроводів немає: плями від нафтопродуктів – з ділянки бурових, які знаходяться в тому районі. У даний час проводиться дообстеження всіх магістральних трубопроводів. В окремих місцях виявлено “розпушення” берегоукріплення, пошкоджені під’їзні шляхи, переходи і т. ін.
   Щодо Чечвинського водосховища. Там велася дуже напружена робота, адже рівень води різко піднімався, доводилося регулювати всі затвори. Але до ексцесів не дійшло: на водосховищі дотримувалися регламентованої технології.
   До цього додам, що у суботу-неділю на всіх виробництвах працювали чергові бригади, очолювані відповідальними особами з числа УТП. Координувала дії диспетчерська служба, відправляючи, куди потрібно, додаткові сили.
   На завершення скажу: наш колектив витримав екзамен на міцність. Стихія була не з простих. Я 46 років на підприємстві – такого не пам’ятаю... І в цій непростій ситуації наші люди проявили себе з найкращого боку.
   За це їм велике спасибі.

    Розмову записав Анатолій Гетьманчук.
            
       

2007. ТОВ "Карпатнафтохім" отримало іменний диплом на право використання фірмового знаку учасника рейтингу компанії "Гвардія".

2007. ТОВ „Карпатнафтохім” стало переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України” в номінації „Продукція виробничо-технічного призначення”, організованому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рідкий аргон високої чистоти, що виробляється в „Карпатнафтохімі”, визнано найкращим в Україні серед товарів виробничо-технічного призначення..

2006-2007. ТОВ “Карпатнафтохім” - переможець конкурсу "100 кращих товарів".

травень 2007. ТОВ “Карпатнафтохім” - переможець у першому Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності “Європейський вибір”.



жовтень 2006. ЗАТ “ЛУКОР” та ТОВ “Карпатнафтохім” визнано кращими підприємствами в рамках загальноукраїнського проекту “Хімічна та нафтохімічна промисловість України”.

червень 2006. Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) „100 кращих товарів України” продукт виробництва „Поліолефін” ТОВ „Карпатнафтохім”, поліетилен марки НХF 4810Н визнав одним з найкращих видів продукції в номінації „Товари виробничо-технічного призначення”

квітень 2006. Золота медаль якості "Вища проба" за впровадження на підприємстві сучасних технологій та випуск високоякісного і конкурентоспроможного на ринку поліетилену.

липень 2005. Сергія Чмихалова нагороджено відзнакою „Лідер хімічної та нафтохімічної промисловості України”

квітень 2005. Вийшов у світ буклет "ЛУКОР. 5 років у великій родині "ЛУКОЙЛу"
 

 наше підприємство в 2004 році успішно виконало завдання, що були визначені йому "Програмою сертифікації корпоративної системи управління групи „ЛУКОЙЛ-Нафтохім” на 2004-2007 роки" і першим серед підприємств групи отримало сертифікати відповідності за всіма трьома системами. 

„Euro Market” – нагорода за інтеграцію у світову економіку. (2004р.)

відзнака ЗАТ "ЛУКОР" в рамках міжнародного проекту „Мости дружби. Україна – Росія 2003-2004” 

20.11.2003 ЗАТ „ЛУКОР” відзначено Почесним дипломом та міжнародною премією „Бізнес-Олімп” з присвоєнням підприємству звання „Золота торгова марка”, а генерального директора товариства Сергія Чмихалова – іменною відзнакою „Суспільне визнання”.  

Західна регіональна митниця нагородила ЗАТ „ЛУКОР” почесною грамотою за високий рівень митної культури та сумлінне виконання впродовж 2002-2003рр. зобов’язань перед Державним бюджетом України.

Міжнародна Платинова Зірка за якість у сфері задоволення потреб клієнтів, майстерність, інновації у технології м. Париж. Франція. 2003 рік

Вісті з ЛУКОЙЛу ...

 Вісті з виробництв ...