Компромат, просякнутий брехнею про „Карпатнафтохім – ЛУКОР”.

    Публікація в газеті Калуської міськради „Дзвони Підгір’я” (№9 від 29 лютого 2008 р.) статті „Карпатнафтохім – ЛУКОР”: тінь на острові Мен”, за підписом не існуючої в штатному розкладі міськвиконкому прес-служби, схоже, переповнила чашу терпіння не лише керівника цих підприємств. Її автор, замаскувавши себе у буцімто офіційному апараті прес-служби міськвиконкому, явно прагнув показати ТОВ „Карпатнафтохім” і ЗАТ „ЛУКОР” у поганому світлі, але аж занадто переборщив у... брехні. У статті наведено безліч недостовірних даних, фактів і цифр, що стосуються створення нафтохімічного комплексу в Калуші, його фінансово-господарської та іншої діяльності, а також неправдивих відомостей про сплату підприємствами податків, відшкодування їм податку на додану вартість. Тому, за словами моїх співрозмовників, коментар яких стосовно цієї публікації друкуємо, юридичним відділом ТОВ „Карпатнафтохім” вже готується позов до суду про поширення міськвиконкомом у газеті „Дзвони Підгір’я” інформації, якою завдано шкоди іміджу підприємства.
   Про все читачеві знати не конче?
   Володимир Корпан, заступник виконавчого директора ЗАТ „ЛУКОР”:
   – Згадуючи розпорядження Кабміну України №314-р від 10 серпня 2000 року „Про погашення ВАТ „Оріана” заборгованості за отриманий під гарантії Кабінету міністрів України іноземний кредит”, яке передувало створенню ЗАТ „ЛУКОР”, автор статті „Карпатнафтохім – ЛУКОР”: тінь на острові Мен”, підписаної псевдонімом „Прес-служба міськвиконкому”, діяв за принципом, що про все читачеві знати не конче. Адже, як інакше можна пояснити те, що пункт 2 цього урядового розпорядження (у публікації чомусь вжито слово „рішення”. – Авт.) був процитований без важливої в ньому інформації.
   Вона зводилась до того, що Фонду держмайна України та Івано-Франківській ОДА було доручено „разом з Держпромполітики у місячний термін після утворення товариства (на базі майна нафтохімічного комплексу ВАТ „Оріана”. – Авт.) внести пропозиції щодо погашення заборгованості за отриманий під гарантії Кабінету міністрів України іноземний кредит, в т. ч. за рахунок продажу належних ВАТ „Оріана” акцій (часток, паїв) товариства чи спрямування на погашення заборгованості частини доходів, отриманих від діяльності товариства”. І треба сказати, що на перших порах вони виконували це доручення Кабміну. ВАТ „Оріана” продало 2,07% акцій за оціночною вартістю еквівалентною 11,4 млн. німецьких марок. Виручені кошти було переказано Мінфіну України для погашення боргу Баварського об’єднаного банку по кредиту, застрахованому німецькою страховою компанією „Гермес”. Пізніше нове керівництво ФДМУ в особі соціалістки Валентини Семенюк розгорнуло масовий розгляд в судах позовів стосовно різних, як сьогодні вже з’ясувалося, безпідставних звинувачень на адресу ЗАТ „ЛУКОР” і ТОВ „Карпатнафтохім”. Не завершеною наразі залишається тільки одна справа за позовом щодо визнання недійсним установчого договору про створення ЗАТ „ЛУКОР”. Верховний суд України повернув її на третій розгляд суду першої інстанції лише через те, щоб врахувати деякі нові уточнення, зроблені Генеральною прокуратурою України. Я уже не кажу про те, що бездіяльність ФДМУ і держави в цілому щодо вирішення питань калійного заводу може призвести до екологічної катастрофи в регіоні.
   Підприємство працює, розвивається не за рахунок віртуальних коштів „ЛУКОЙЛ – Нафтохіму”
   Роман Флис, заступник генерального директора з економіки та фінансів ТОВ „Карпатнафтохім”:
   – У згаданій публікації в газеті „Дзвони Підгір’я” закцентовано увагу й на тому, що буцімто компанія „ЛУКОЙЛ-Нафтохім” не виконує своїх інвестиційних зобов’язань, а зі створенням ТОВ „Карпатнафтохім” держава остаточно втратила контроль над нафтохімічним комплексом у Калуші. Так, сьогодні контрольна частка державі не належить ні в „ЛУКОРі”, ні в „Карпатнафтохімі”. Але для чого знову потрібно згадувати те, про що неодноразово вже писали різні друковані видання, розміщувались інформації на сайтах Інтернет-видань? І де, зрештою, ще є в Східній Європі державні нафтохімічні комплекси? Таких не існує.
   А що практично зробила держава Україна, щоб не втратити контроль над нафтохімічним підприємством в Калуші? Довела „Оріану” по суті до банкрутства, а наприкінці 2000 року вирішила залучити інвестора для збереження частини майна  нафтохімічного комплексу та відновлення роботи його виробництв. А потім ФДМУ упродовж понад трьох років всілякими способами не сприяв впровадженню інвестиційних проектів та розвитку підприємства. Державні можновладці не гарантували збереження вкладених інвестицій, не кажучи вже про надання якихось пільг інвесторові. І тільки в четвертому кварталі 2004 року управляючою компанією „ЛУКОЙЛ-Нафтохім” було прийнято рішення про створення ТОВ „Карпатнафтохім”, а згодом й погоджено для підприємства масштабну інвестиційну програму, пов’язану з будівництвом нових сучасних виробництв, над реалізацією якої ми сьогодні й працюємо. Тому заявляти про те, що „ЛУКОЙЛ-Нафтохім” не виконав якихось своїх зобов’язань, не вніс у статутний фонд „ЛУКОРу” сировину, обладнання, реальні гроші на модернізацію нафтохімічного комплексу, не коректно й аморально. Підприємство працює, розвивається не за рахунок внеску управляючою компанією віртуальних грошей у вигляді акцій, про які мовиться у статті , а за рахунок реальних інвестицій управляючої компанії "ЛУКОЙЛ-Нафтохім" та зароблених власних коштів. Адже хіба щомісяця не забезпечуються у повному обсязі виробництва сировиною, енергоносіями, ціни на які, до речі, постійно зростають і негативно впливають на результати діяльності підприємства. А за які гроші модернізується нафтохімічний комплекс? Для відповіді на останнє запитання використаю кілька цифр. За 2001-2007 рр. компанією „ЛУКОЙЛ-Нафтохім” було інвестовано у розвиток ЗАТ „ЛУКОР” і ТОВ „Карпатнафтохім” 1 млрд. 261,4 млн. грн., з яких 474 млн. грн. – минулого року, коли розпочалось будівництво нового виробництва хлору і каустичної соди мембранним методом. А сьогодні, як відомо, ведуться ще й роботи на будівельному майданчику нового виробництва суспензійного ПВХ. Для реалізації цих важливих інвестиційних проектів компанією цього року передбачено виділити майже 1 млрд. грн. Тому міській владі пасувало б навіть поклонитися людям, які зберегли нафтохімічний комплекс в Калуші та вносять в нього чималі інвестиції, щоб зробити підприємство одним з кращих в Східній Європі, а не шукати приводу для критики фінансово-господарської діяльності ТОВ „Карпатнафтохім”. Тим паче, для розповсюдження явно невдалих та брехливих компрометуючих відомостей.
   „Запорожець” – не „Мерседес”
   Олександр Болецький, заступник начальника технічного відділу ТОВ "Карпатнафтохім":
   – Порівнювати ТОВ „Карпатнафтохім” з АТ „Тисайський хімкомбінат” (ТVK) – це все одно, що порівнювати „Запорожець” з „Мерседесом”. Угорське підприємство в місті Тисайвароші і нафтохімічний комплекс у Калуші насправді майже однаковий період працюють на ринку і спеціалізуються на виробництві багатьох однакових видів продукції. Але угорці розуміють, що для того, аби підприємство могло належним чином працювати і конкурувати на ринку з іншими відомими виробниками нафтохімічної продукції, повинно обов’язково модернізуватись. Тому вони, починаючи з 2000 року, активно взялись за будівництво абсолютно нових виробництв. У підсумку вже у 2005 році в Тисайвароші було введено в експлуатацію найсучасніший олефіновий завод. Одночасно з цим заводом угорці побудували нове поліетиленове виробництво, реконструювали старе етиленове виробництво та здали в експлуатацію сучасне пропіленове виробництво. На все це було використано чималу суму коштів, але реалізація наміченої інвестиційної програми себе виправдала.
   На сьогоднішній день виробничі потужності АТ "ТVK" переважають виробничі потужності ТОВ "Карпатнафтохім" у 2,7 раза з випуску етилену та у 4,7 раза – з випуску поліетилену. Крім того, угорське підприємство забезпечує піролізною сировиною група МОL, до складу якої входить нафтопереробний комплекс і яка розташована поблизу  АТ "ТVK", а  ТОВ "Карпатнафтохім" розташований на відстані кількох тисяч кілометрів від міст Росії, звідки у залізничних цистернах завозиться сировина піролізу на виробництво "Поліолефін". На відміну від нашого нафтохімічного комплексу, який має тільки одну установку з виробництва поліетилену, у Тисайвароші  діють чотири такі установки та дві установки з виробництва поліпропілену.
   Що ж нового побудували ми до 2006 року? Практично нічого, крім установки гідрування фракцій С4-С5, оскільки держава не переймалась забезпеченням належного інвестиційного клімату в Україні. В результаті нафтохімічний комплекс в Калуші відстав у своєму розвитку від Тисайського хімкомбінату як мінімум на 4 роки. Тобто ті нові виробництва, які сьогодні споруджуються в ТОВ „Карпатнафтохім”, вже могли бути побудовані й слугувати поліпшенню економічної ситуації на підприємстві.
   Володимир Корпан:
   – Я спеціально цікавився, які на Тисайському хімкомбінаті створені державою умови для інвесторів. Тож можу про це розповісти спеціально для „прес-служби міськвиконкому” та читачів газети „Калуський нафтохімік”. Отож, візьміть, як мовиться, наведену нижче інформацію до свого відома.
   В Угорщині інвестори звільняються від податку на прибуток на 10 років за умови, якщо інвестиції здійснені після 31 грудня 1996 р. і їх сума становить не менш 33 млн. дол. США. Ця пільга діє, починаючи із другого податкового року після відкриття підприємства, на якому повинно працювати не менш 500 чоловік, і буде мати чинність до 2011 р. включно. Вона також може бути продовжена і після припинення терміну її дії, якщо компанія, оцінювана в не менш 33 млн. дол. США, здійснює інвестиції ще на суму не менш 180 млн. дол. США.
   Якщо ж іноземна компанія зареєстрована або присутня на слаборозвинених, економічно й соціально відсталих територіях Угорщини, то ця пільга набуває інших параметрів. У таких випадках мінімально необхідна сума первинних інвестицій становить 10 млн. дол. США, а мінімальна чисельність зайнятих – 100.
   Якщо інвестиції внесені після 1 січня 2004 року, встановлено такий порядок надання для інвесторів податкових пільг:
   знижка 35-50% при розрахунку податку на прибуток – при розмірі інвестицій до 50 млн. євро;
   знижка 17,5-25% при розрахунку податку на прибуток – при розмірі інвестицій з 50 до 100 млн. євро;
   знижка 12-17% при розрахунку податку на прибуток – при розмірі інвестицій понад 100 млн. євро.
   А які пільги надаються інвесторам в Україні? Ніяких. Навпаки, міська рада прагне отримувати 5% від суми інвестицій на розвиток інфраструктури міста, хоча інфраструктура нашого підприємства повністю автономна і воно самостійно її утримує і реконструює. Більше того, ЗАТ "ЛУКОР", як при "комунізмі", безплатно очищає стоки з усього міста (борг на сьогоднішній день становить майже 10 млн. грн.). А в травні 2005 року земельні ділянки, на яких розташоване підприємство, за одну ніч стали міськими і річна орендна плата за них тепер справлятиметься в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, для підприємства складе понад 20 млн. грн.
   То хто ж чий фінансовий донор?
   Ростислав Кулик, головний бухгалтер ЗАТ ”ЛУКОР”:
   – Наведена у статті, надрукованій у газеті „Дзвони Підгір’я”, фраза що „...держава Україна виступає фінансовим донором ТОВ „Карпатнафтохім”, віддаючи підприємству значно більше фінансових ресурсів, ніж отримує від його фінансово-господарської діяльності”, – абсолютна брехня. Не відповідають дійсності й інші аргументи і факти стосовно сплати підприємством податків та відшкодування ПДВ, поширені автором публікації. Дивно, що такий матеріал з неперевіреними відомостями не викликав сумніви у журналістів газети "Дзвони Підгір'я", адже навіть тупий студент вам скаже, що повернення ПДВ – це переплачені гроші в бюджет України.
   А реальність така. В 2007 році на поточні рахунки ТОВ „Карпатнафтохім” надійшло бюджетних відшкодувань по ПДВ на загальну суму 101,7 млн. грн., в т. ч. за вищезгаданий рік тільки 41,1 млн. грн., а решту суми за 2006 р. (33,1 млн. грн.) та 2005 р.( 27,5 млн. грн.). За результатами діяльності в 2007 році підприємство отримало оподатковуваний прибуток в розмірі 8,4 млн. грн., а ЗАТ „ЛУКОР” – 3,4 млн. грн. Відповідно ТОВ „Карпатнафтохім” було сплачено в Держбюджет України податку на прибуток на суму 2 млн. 114,4 тис. грн., ЗАТ „ЛУКОР” – на суму 853,3 тис. грн. На сьогоднішній день заборгованість держави з бюджетного відшкодування ПДВ перед „Карпатнафтохімом” складає 55 млн. грн., в т. ч. за 2005 рік – 611,6 тис. грн., 2006 р. – 16 млн. 321,7 тис. грн., 2007 р. – 38 млн. 063,8 тис. грн. Крім того, ЗАТ „ЛУКОР” як платник ПДВ переказало в Держбюджет України податок на додану вартість за грудень 2007 року в сумі 631,1 тис. грн. і за січень 2008 р. в сумі 1 млн. 530,7 тис. грн. А всього ЗАТ "ЛУКОР" і ТОВ "Карпатнафтохім" минулого року сплатили податків і зборів до бюджетів різних рівнів та фондів на суму близько 60 млн. грн. Займались підприємства і благодійністю. За період своєї діяльності на соціальні потреби Калуша та його мешканців було скеровано понад 55 млн. грн.
   То хто ж чий фінансовий донор? Наш нафтохімічний комплекс спонсорує державу, яка роками користується його коштами, не відшкодовуючи ПДВ, чи навпаки? Відповідь, гадаю, напрошується однозначна. І вона аж ніяк не співпадає з висновком, який дозволила собі зробити на шпальтах газети „Дзвони Підгір’я” неіснуюча прес-служба міськвиконкому.
   До певної міри і через неповернення ПДВ керівництво ТОВ „Карпатнафтохім” неодноразово вимушене було брати кредити в банку, щоб не допускати критичної фінансової ситуації на підприємстві, а потім сплачувати банківській установі чималі відсотки за надані послуги. До речі, в 2007 році сума банківського кредиту, який був наданий підприємству, перевищила 8 млн. доларів, а на перший квартал цього року  6 млн. доларів надала „Карпатнафтохіму” в кредит управляюча компанія „ЛУКОЙЛ-Нафтохім”.
   І ще один штрих на завершення. Як на мене, кожен повинен займатися своїми справами. Ми повинні забезпечувати виробництво продукції, дбати про реконструкцію, модернізацію підприємства, яке б могло конкурувати на нафтохімічному ринку з провідними фірмами і компаніями світу, створювати належні умови праці, сплачувати податки і т. д. А міськвиконком повинен передусім вміло розпоряджатися бюджетними коштами та приймати рішення, які б сприяли надходженню інвестицій в місто та нормальній роботі підприємств.
   Ми також вважаємо, що критика нерідко може сприяти поліпшенню діяльності підприємств, установ, організацій. Але вона повинна бути конструктивною, а не руйнівною. До такої конструктивної роботи ми готові й протягуємо всім руку дружби і допомоги.
   Не приховуємо ми і результати фінансово-господарської діяльності. На сторінках газети "Калуський нафтохімік" відкрито наводились цифри бюджету підприємства, друкувались ціни на сировину, продукцію, матеріали, неодноразово висвітлювались проблеми підприємства. У цих публікаціях зверталась увага й на те, що ТОВ "Карпатнафтохім" зможе почати працювати рентабельно, спорудивши два нових виробництва. Думаю, що і автор статті в газеті "Дзвони Підгір'я" знав, що весь податок на прибуток надходить в Держбюджет України, а не осідає у бюджеті міста. Тому, якщо брехливий компромат в газеті міськради на наше підприємство став наслідком справедливої критики міської влади стосовно не забезпечення належного інвестиційного клімату в місті, то такі дії є нечесними. Нам потрібно разом намагатися робити добрі справи на благо міста Калуша та калуської громади.

    Записав Василь Голинський.
     
       

2007. ТОВ "Карпатнафтохім" отримало іменний диплом на право використання фірмового знаку учасника рейтингу компанії "Гвардія".

2007. ТОВ „Карпатнафтохім” стало переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України” в номінації „Продукція виробничо-технічного призначення”, організованому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рідкий аргон високої чистоти, що виробляється в „Карпатнафтохімі”, визнано найкращим в Україні серед товарів виробничо-технічного призначення..

2006-2007. ТОВ “Карпатнафтохім” - переможець конкурсу "100 кращих товарів".

травень 2007. ТОВ “Карпатнафтохім” - переможець у першому Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності “Європейський вибір”.



жовтень 2006. ЗАТ “ЛУКОР” та ТОВ “Карпатнафтохім” визнано кращими підприємствами в рамках загальноукраїнського проекту “Хімічна та нафтохімічна промисловість України”.

червень 2006. Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) „100 кращих товарів України” продукт виробництва „Поліолефін” ТОВ „Карпатнафтохім”, поліетилен марки НХF 4810Н визнав одним з найкращих видів продукції в номінації „Товари виробничо-технічного призначення”

квітень 2006. Золота медаль якості "Вища проба" за впровадження на підприємстві сучасних технологій та випуск високоякісного і конкурентоспроможного на ринку поліетилену.

липень 2005. Сергія Чмихалова нагороджено відзнакою „Лідер хімічної та нафтохімічної промисловості України”

квітень 2005. Вийшов у світ буклет "ЛУКОР. 5 років у великій родині "ЛУКОЙЛу"
 

 наше підприємство в 2004 році успішно виконало завдання, що були визначені йому "Програмою сертифікації корпоративної системи управління групи „ЛУКОЙЛ-Нафтохім” на 2004-2007 роки" і першим серед підприємств групи отримало сертифікати відповідності за всіма трьома системами. 

„Euro Market” – нагорода за інтеграцію у світову економіку. (2004р.)

відзнака ЗАТ "ЛУКОР" в рамках міжнародного проекту „Мости дружби. Україна – Росія 2003-2004” 

20.11.2003 ЗАТ „ЛУКОР” відзначено Почесним дипломом та міжнародною премією „Бізнес-Олімп” з присвоєнням підприємству звання „Золота торгова марка”, а генерального директора товариства Сергія Чмихалова – іменною відзнакою „Суспільне визнання”.  

Західна регіональна митниця нагородила ЗАТ „ЛУКОР” почесною грамотою за високий рівень митної культури та сумлінне виконання впродовж 2002-2003рр. зобов’язань перед Державним бюджетом України.

Міжнародна Платинова Зірка за якість у сфері задоволення потреб клієнтів, майстерність, інновації у технології м. Париж. Франція. 2003 рік

Вісті з ЛУКОЙЛу ...

 Вісті з виробництв ...