Реалії дня: де працювало 1200 чоловік, нині - 150.

    Що було і що залишилося від колишнього гіганта?
    Розмови на цю тему є сьогодні непоодинокими як серед пересічних калушан, так і в кабінетах державних чиновників місцевого значення. І дуже часто при цьому додається, що і чисельність була у кілька разів більша, і користь як для працюючих, так для міста та регіону була значиміша... Однак рідко хтось у ході таких розмов згадує, що сьогоднішні "Карпатнафтохім" і "ЛУКОР" - це лише частка колишнього концерну "Оріана, до складу якого входило більше десяти самостійних заводів з правами юридичних осіб.
    - Стосовно того, що у ВАТ "Оріана" працювало більше 15 тисяч чоловік і чим вони тоді займалися, можна говорити чимало, - розповідає незмінний заступник генерального директора "Оріани", "ЛУКОРу" - "Карпатнафтохіму" з питань кадрів у період 1988-2008 років Богдан Лучко. - Тоді не та була в державі система і підприємство мало усю власну соціальну інфраструктуру, починаючи від дитячих дошкільних закладів і закінчуючи підсобним сільським господарством. Але ще задовго  до створення ЗАТ "ЛУКОР" зі структури багатогалузевої "Оріани" було вилучено і передано місту житлово-комунальне господарство чисельністю 560 чоловік, комплекс дитячих дошкільних закладів, де працювало близько 600 осіб, басейн "Посейдон", гуртожитки, заклади культури "Юність" і "Мінерал", де в цілому мали роботу більше 200 осіб.
    Варто також пригадати, що ще раніше ми передали району підсобне сільське господарство з чисельністю працюючих 220 чоловік, а також знайшли нових власників для баз відпочинку "Прикарпаття" у Миколаївській області, "Перлина Прикарпаття" у Моршині і "Хіміка" у с. Вістова.
    Але все-таки найбільш суттєвих змін ВАТ "Оріана" зазнала у період 1998-2000 років, коли усім стало очевидним, що як цілісний багатогалузевий комплекс підприємство приречене на повний крах. Спочатку це зрозуміло керівництво сербської фірми "Синтелон", яка з ВАТ "Оріана" були співзасновниками СП "Вінісін", де на той час працювало більше 500 чоловік. Не захотіли серби мати спільну діяльність з підприємством, яке вже поступово банкрутувало, а тому запропонували викупити українську частку у колись спільному підприємстві.
    Важким тягарем для економіки "Оріани" була у той період діяльність заводів калійного і магнієвого, де собівартість продукції була вищою, ніж її ціна на ринку. І все-таки перспектива взяти під свій контроль єдиного на той час в Україні виробника магнію спонукала заповзятих підприємців викупити це виробництво, хоч вони і не до кінця тоді усвідомлювали, що воно таке і що з цього вийде. На магнієвому у той час працювало не мало-не багато, а близько 1200 чоловік. А де сьогодні цей завод?..
    Ще менш сприятливою була доля для майже двотисячного колективу калійників. Як стверджує директор цього підприємства у період 1987-1999 років Богдан Бойко, майже єдиним споживачем продукції заводу було сільське господарство, для потреб якого і було вирішено розпочати у Калуші промислове виробництво калійних добрив.
    - Але вже на стадії створення комплексу хімфабрик, шахти і кар'єру, - наголошує Богдан Іванович, - усім було очевидно, що без підтримки держави, яка тоді, як відомо, монопольно встановлювала ціни на всі продукти і калійні добрива в тому числі, заводу не обійтися. І це, зрештою, підтвердилося у часи розпаду Союзу і так званої планової економіки, коли підприємствам було запропоновано працювати госпрозрахунково, тобто покладатися лише на власні можливості. Десь це можна було тоді й зробити, але не у калійній галузі, єдиним споживачем продукції якої, нагадаю, були колгоспи, тобто великі сільські господарства, яких в Україні наприкінці минулого століття ставало все менше і менше.
    Важко не погодитися з колишнім директором колись процвітаючого заводу, де у ліпші його часи працювало більше трьох тисяч працівників. Як і не можемо не згадати й те, що 95 відсотків усієї торгівлі в місті у той час було зосереджено у відділі робітничого постачання (ВРП) "Хлорвінілу", де в цілому мали роботу більше однієї тисячі працівників. Для порівняння скажемо, що чисельність ТОВ "ТВП", яке сьогодні займається харчуванням нафтохіміків, у період з 2000 по 2010 рік скоротилася з 323 чоловік до 60.
    І прикладів того, що колись чисельні як самостійні підприємства, так і окремі підрозділи, які входили в структуру ВАТ "Оріана", сьогодні мають є своєму штаті значно менше працюючих, є чимало. Так, приміром, якщо на підприємстві "Технопласт" десять років тому трудилося 568 чоловік, то нині у новоствореному товаристві "Синтра" - 140, на заводі "Техмаш" було 770, тепер - 320. Подібна картина спостерігається і у діяльності таких підприємств, як "Аверс", "Фітон", які були реорганізовані у товариства "Рембудпостач" та "Оріана-Галев" - "Орісіл" - "Фітойл" і де сьогодні працює 60 і 210 чоловік, коли у 2000 році їх чисельність становила відповідно 650 і 820 осіб.
    І ці усі зміни у чисельності цілком закономірні та пов'язані у першу чергу з тим, що усі підприємства були реорганізовані і стали акціонерними або ж приватними товариствами, де основним є, було і буде отримання прибутків з найменшими затратами і де кількість працюючих має далеко не останнє значення.
    "Хочу працювати на державному підприємстві "Карпатнафтохім"
    Чи не останніми з-під опіки державної, але вже геть збанкрутілої "Оріани", вийшли три заводи нафтохімічної галузі. Тоді це були "Хлорвініл", "Поліолефін" та "Діанат". Саме на їх базі у грудні 2000 року і за участю інвестора - російської нафтової компанії "ЛУКОЙЛ" було створено товариство "ЛУКОР". Про те, що це був чи не єдиний шлях зберегти в робочому режимі хоча б щось із того багатотисячного і багатогалузевого підприємства, уже неодноразово йшлося на шпальтах нашого тижневика та інших місцевих і республіканських ЗМІ. Але все ж скептики і опоненти створення нових товариств (є і такі! - Авт.) пробують вчепитися за будь-що, тільки б критикнути. Пробують вони вдарити і по такому питанню, як чисельність підприємства до його створення і нині. При цьому авторитетно називаються цифри 12 і навіть 15 тисяч працюючих, які були, і три з половиною, що є сьогодні.
    - Так, - говорить начальник відділу кадрів ТОВ "Карпатнафтохім" Ігор Мацьків, - чисельність нафтохімічного комплексу справді зменшилася з 6,5 тис. чол. до 3,5 тис. чол., але цьому є вагомі й конкретні причини.
    Найперше варто згадати, що частина підрозділів підприємства (цехи залізничний, ремонтно-будівельний цех, господарський, паропостачання, електропостачання, підготовки хімпродуктів та очищення цистерн, автотранспортний, очисні споруди та окремі відділи управління), які увійшли в склад ЗАТ "ЛУКОР" і раніше надавали послуги усім підприємствам і підрозділам, то входили в склад ВАТ "Оріана", за цей період перестали існувати чи припинили виробництво або ж працюють частково, що і стало головною причиною зменшення їх чисельності.
    По-друге, оскільки штатна чисельність підрозділів, які ввійшли у склад  ЗАТ "ЛУКОР" була завищеною, то впродовж цих років проводилось удосконалення структури підприємства і оптимізація його чисельності шляхом ліквідації "зайвих" та об'єднання декількох в один. Хоча варто відзначити і таке, що, незважаючи на проведену оптимізацію чисельності, на сьогоднішній день штат у підрозділах ЗАТ "ЛУКОР" і ТОВ "Карпатнафтохім" є більшим, ніж на аналогічних за кордоном.
    Суттєвий вплив на чисельність персоналу мало і те, що у зв'язку з більш вузькою спеціалізацією підприємства, зорієнтованою на випуск продукції, частина не властивих йому попередніх функцій разом із персоналом була передана в управління централізованих служб "ЛУКОЙЛу" або ж на їх базі були створені самостійні підрозділи, які згідно з договорами надають підприємству певні послуги. Так, зокрема, було реорганізовано господарський цех у кількості 120 чоловік у товариство "Еконорма", частина залізничного цеху (75 чол.) увійшла до складу підприємства "Меркурій Холдинг Груп", дільниця пасажирських перевезень АТЦ (87 чол.) стала підрозділом ТОВ "Калуш-Транс", управління охорони (450 чол.) було приєднано до охоронного підприємства "ЛУКОМ-А-Україна", а працівники цеху зв'язку та відділу інформаційних технологій (всього 75 чол.) нині усі трудяться на підприємстві "ЛТС Україна". Також немає більше у складі підприємства готелю "Меркурій", дільниці з ремонту ліфтів для міста, де також і сьогодні працюють люди, які раніше були нафтохіміками.
    Ще одним вагомим аргументом зменшення чисельності, за словами Ігоря Мацьківа, є те, що було ліквідовано два старі виробництва хлору і каустичної соди, які надзвичайно небезпечні для навколишнього середовища та людей і де у цілому працювало близько 1200 працівників. Взамін старих виробництв запрацює нова високотехнологічна установка з виробництва ХіКС-М, де буде задіяно всього 150 працівників.
    - А насамкінець, - продовжує начальник відділу кадрів, - хочу сказати тим, хто ще сумнівається добре чи погано, що у нас є такі підприємства, як "ЛУКОР" та "Карпатнафтохім", наступне. До мене останнім часом звертаються з приводу прийому на роботу до 20-30 чоловік у день. І це в основному молоді люди, які закінчили ВУЗи або коледжі. І ось, коли у них я цікавлюся, а чому ви вирішили працевлаштуватися саме у нас, то, здебільшого, чую відповідь: "Бо хочу працювати на державному підприємстві". Коли ж людині пробуєш пояснити, що наші підприємства теж уже стали приватними і є часткою міжнародної компанії "ЛУКОЙЛ", вони цьому не вірять. Чому? А тому, що, на їх думку, у приватних не може бути тих соціальних пільг та гарантій, якими сьогодні забезпечені калуські нафтохіміки. Це, зокрема, вчасна виплата зарплати, відпустки, право на лікування, оздоровлення, пільги для інвалідів та багато інших. Таке, говорять вони, можливе лише на підприємствах, де власником є держава. Але, як бачимо, є винятки.
    Висновок такий...
    Зменшення чисельності працюючих на підприємстві у період з 2000 по 2010 рік не було зумисно кимось спричинено, а відбулося через обставини, що склались, та у зв'язку з необхідністю збереження життєдіяльності підприємства в жорстких умовах конкуренції й економічної кризи. У той же час вжиті заходи дозволили не лише зберегти кістяк колективу для подальшої його роботи, а й розвиватися за рахунок реконструкції й оновлення виробництва ПВХ-С та цеху з випуску виробів з полівінілхлориду, що дозволить створити у 2010-2011 роках ще близько 200 нових робочих місць.
    Довідка "КН". Після підготовки цього матеріалу до друку у редакції з'явилося бажання підрахувати, скільки ще підприємств та організацій міста, району та краю мають роботу завдяки тісній співпраці з "Карпатнафтохімом - ЛУКОРом". І ось яка склалася картина:
    ТОВ "Агентство ЛУКОМ-А-Україна" - 450 чол.;
    ВФ "Калуська ТЕЦ" ДПЗД "Укрінтеренерго" - 580 чол.;
    Воєнізована пожежна частина - 100 чол.;
    ТзОВ "Завод "Техмаш" - 320 чол.;
    ТОВ "Еконорма" - 80 чол.;
    Газорятувальна служба - 45 чол.;
    ТОВ "Калуш-Транс" - 85 чол.;
    ТОВ "Калуський трубний завод" - 80 чол.
    ТОВ "Меркурій Холдинг Груп" - 50 чол.
    Підрахувавши, маємо майже 1800 осіб.
    Окрім вищеназваних підприємств, нафтохіміки мають договори про співпрацю з більш як 53 підрядними фірмами на виконання замовлень від відділів головного механіка, головного метролога, головного енергетика, капітального будівництва, технічного нагляду, підготовки та організації ремонтно-будівельних робіт, транспортного. У цілому ж на цих підприємствах нині трудиться більше 600 чоловік.
    Що ж до чисельності працюючих на існуючих підприємствах та підрозділах "Оріани", діяльність яких, зважаючи на спільну інженерну інфраструктуру, яку нині обслуговують нафтохіміки, то, за нашими підрахунками, там сьогодні трудиться більше тисячі осіб
    Не слід також забувати, що у зв'язку з веденням будівельних робіт на площадках виробництв ХіКС-М та ПВХ-С, тут, починаючи з 2006 року, постійно перебуває до тисячі працівників генпідрядної та підрядних організацій.
    До сказаного варто додати, що відкриття філії міської поліклініки в управлінні підприємства дало можливість для працевлаштування 12 медикам. А ще не слід забувати, що діяльність нафтохімічних виробництв дає роботу і десяткам працівників із Львівської залізної дороги.
    Отож і виходить, що робота "Карпатнафтохіму" і "ЛУКОРу" допомагає у повній мірі чи частково ще майже трьом з половиною тисячам чоловік, у яких є сім'ї з трьох і більше осіб. Ось такі реалії.

    Підготував Анатолій Гетьманчук.

2011. ТОВ "Карпатнафтохім" - переможець конкурсу на кращі будівлі і споруди України, збудовані і прийняті в експлуатацію в 2010 році за спорудження ВИРОБНИЦТВА ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ СУСПЕНЗІЙНОГО.

2007. ТОВ "Карпатнафтохім" отримало іменний диплом на право використання фірмового знаку учасника рейтингу компанії "Гвардія".

2007. ТОВ „Карпатнафтохім” стало переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України” в номінації „Продукція виробничо-технічного призначення”, організованому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рідкий аргон високої чистоти, що виробляється в „Карпатнафтохімі”, визнано найкращим в Україні серед товарів виробничо-технічного призначення..

2006-2007. ТОВ “Карпатнафтохім” - переможець конкурсу "100 кращих товарів".

травень 2007. ТОВ “Карпатнафтохім” - переможець у першому Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності “Європейський вибір”.



жовтень 2006. ЗАТ “ЛУКОР” та ТОВ “Карпатнафтохім” визнано кращими підприємствами в рамках загальноукраїнського проекту “Хімічна та нафтохімічна промисловість України”.

червень 2006. Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) „100 кращих товарів України” продукт виробництва „Поліолефін” ТОВ „Карпатнафтохім”, поліетилен марки НХF 4810Н визнав одним з найкращих видів продукції в номінації „Товари виробничо-технічного призначення”

квітень 2006. Золота медаль якості "Вища проба" за впровадження на підприємстві сучасних технологій та випуск високоякісного і конкурентоспроможного на ринку поліетилену.

липень 2005. Сергія Чмихалова нагороджено відзнакою „Лідер хімічної та нафтохімічної промисловості України”

 наше підприємство в 2004 році успішно виконало завдання, що були визначені йому "Програмою сертифікації корпоративної системи управління групи „ЛУКОЙЛ-Нафтохім” на 2004-2007 роки" і першим серед підприємств групи отримало сертифікати відповідності за всіма трьома системами. 

„Euro Market” – нагорода за інтеграцію у світову економіку. (2004р.)

відзнака ЗАТ "ЛУКОР" в рамках міжнародного проекту „Мости дружби. Україна – Росія 2003-2004” 

20.11.2003 ЗАТ „ЛУКОР” відзначено Почесним дипломом та міжнародною премією „Бізнес-Олімп” з присвоєнням підприємству звання „Золота торгова марка”, а генерального директора товариства Сергія Чмихалова – іменною відзнакою „Суспільне визнання”.  

Західна регіональна митниця нагородила ЗАТ „ЛУКОР” почесною грамотою за високий рівень митної культури та сумлінне виконання впродовж 2002-2003рр. зобов’язань перед Державним бюджетом України.

Міжнародна Платинова Зірка за якість у сфері задоволення потреб клієнтів, майстерність, інновації у технології м. Париж. Франція. 2003 рік