Сергій Комаров: “Успіх “Карпатнафтохіму” після впровадження нових проектів забезпечений”.

    Як уже повідомлялося, минулого тижня на ТОВ “Карпатнафтохім” перебував начальник головного управління  з питань інвестицій та розвитку ЗАТ “ЛУКОЙЛ-Нафтохім” Сергій Комаров.
   Його поїздка, як сам висловився Сергій Олексійович, носила суто робочий характер, але у часі співпала з багатьма питаннями, які стосуються діяльності нафтохічного комплексу у Калуші та його перспектив, тож у ході нашої розмови ми торкнемося і їх.
   – Насамперед, Сергію Олексійовичу, як оцінюєте уже зроблене з реалізації проектів будівництва виробництв каустичної соди та хлору та полівінілхлориду суспензійного?
   – Коли вдатися до п’ятибальної системи, то на три з мінусом. Проект з впровадження нового хлорного виробництва дуже відстає. І я думаю, що це уже безнадійно, і до 4 листопада 2008 року ми тут усі роботи не завершимо. На сьогоднішній день виконано менше половини робіт від загального їх обсягу. І це не може не турбувати.
   – А як щодо завершення будівництва установки до кінця цього року?
   – Все у руках будівельників і замовника. Тут слід чітко розставити усі акценти. Адже управляюча компанія “ЛУКОЙЛ-Нафтохім” забезпечила будівництво усіма необхідними ресурсами. Є гроші, обладнання, уся необхідна документація. Немає, як тепер з’ясувалося, лише серйозної будівельної організації, яка б могла у визначені терміни впровадити проект. Слід сьогодні відверто сказати, що визначений на тендерній основі генпідрядник в особі Управління будівництва Хмельницької АЕС не справляється з обсягами будівельних робіт. І, на жаль, спостерігалося це в усі без винятку місяці з початку ведення будівництва. Саме тому лише сьогодні роботи на будові у розпалі, коли вони мали вже вестися на завершальній стадії. Тобто, коли зараз на майданчику новобудови працює 800 чоловік, то згідно з першочерговими графіками ведення робіт таке їх число мало би бути ще наприкінці 2007 року. На будові постійно не вистачало робочих рук. Але не тільки це викликає тривогу.
   Знайомлячись з ходом ведення робіт, зауважив, що уже на усіх об’єктах є люди, і це, звичайно, радує. Але я не помітив таких, які справді стараються і від роботи впрівають. Натомість зауважив, як троє будівельників ходять з однією драбиною, а двоє спостерігають за тим, як одна жінка фарбує стіну... А це означає, що організація праці на будові поки що дуже погана, що, на мою думку, теж є однією з причин відставань від графіків.
   Заступник виконавчого директора ЗАТ “ЛУКОР” Роман Руско повідомив, що через зупинку ТЕЦ очисні споруди ЗАТ “ЛУКОР” не зможуть повністю очищати стічні води, які надходять із міста, а отже, у водойми постійно потраплятимуть бактерицидні організми. Це призведе до забруднення калуських річок, а також Дністра, з якого питну воду беруть сусідні країни. Калуш ризикує залишитися без питної води.
   Звичайно, ще далеко не все втрачено, але ось такі моменти пригнічують і змушують вживати заходів впливу.
   – А як виглядає нині ситуація з реалізації проекту будівництва виробництва ПВХ-суспензійного?
   – Роботи тут уже розпочалися, і це вже добре. Хоча теж спостерігається невеличке відставання, але його можна швидко надолужити. Викликає тривогу те, що до цього часу генпроектувальник, яким є ВАТ “Укрнафтохімпроект” з м.Харкова, не виготовив усю необхідну для ведення будівництва проектно-кошторисну документацію. Цього ми ніяк не сподівалися, адже, коли укладалися відповідні угоди, керівники цієї наукової установи били себе в груди, обіцяючи легко і швидко справитись з завданнями. Але сьогодні замість реальних проектів ми маємо майже піврічне відставання з їх виготовлення.
   І все-таки найбільше нас і на цій новобудові турбує відсутність робочих рук. Попередньо планувалося, що після завершення будівельних робіт на майданчику установки каустичної соди і хлору будівельники дружно переходитимуть на сусідній об’єкт, тобто ПВХ-С. Це була ідеальна схема. І не тільки для замовника, а в першу чергу для підрядника. Але цю схему нам задіяти вже не вдасться, бо ще не завершені роботи на будівництві установки КСіХ, а вже слід активно працювати на спорудженні ПВХ-С. Тож, як це не парадоксально, але в наш час ми зіткнулися з класичною проблемою колишнього СРСР, коли обсягів робіт більше, ніж самих будівельників.
   – Справді, проблем у ході реалізації нових проектів є чимало. А ще, пригадаймо, не усі ще вирішені питання з міською владою стосовно дозволів на будівництво, не відчуває інвестор і підтримки з боку уряду України. Тож, цікаво, чи не змусить компанію така ситуація внести корективи у плани стосовно розвитку “Карпатнафтохіму”?
   – Якщо б компанія не вірила у колектив ваших підприємств, можливість модернізації “Карпатнафтохіму” на рівень одного з насучасніших нафтохімічних підприємств Східної Європи, то не виділяла б півмільярда доларів, аби, образно кажучи, закопати їх в землю. Разом із завершенням проектів нових виробництв КСіХ та ПВХ-С “Карпатнафтохім” отримає завершену технологічну схему сучасного нафтохімічного підприємства. У нас сьогодні є такі власні продукти, як етилен, хлорвініл, а тепер матимемо ще хлор і ПВХ, що дозволить виробництву хлорвінілу запрацювати на повну потужність, як, до речі, й усім іншим. А це – основа стабільної і високопродуктивної роботи будь-якого заводу. Особливо хочу відзначити, що у цьому технологічному циклі виробництва хлору і полівінілхлориду – найсучасніші, де працюватиме не більше 150-200 спеціалістів, які з допомогою сучасної техніки виконуватимуть роботу колективів у кілька разів більших за чисельністю.
   – Які ще у компанії плани щодо поліпшення роботи Калуського нафтохічного комплексу?
   – З будівництвом сучасних виробництв каустика і хлору та ПВХ-С виникне потреба у модернізації діючого виробництва хлорвінілу. Дане питання сьогодні активно обговорюється і уже фактично прийнято рішення про те, що паралельно з будівництвом установки полівінілхлориду здійснюватиметься і реконструкція виробництва ВХ.
   Прийнято також рішення стосовно спорудження власного енергоджерела. Цей проект передбачений стратегією розвитку нафтохімічного комплексу у Калуші і він, до речі, увійшов у програму розвитку енергетики усього великого “ЛУКОЙЛу”. У даний час вже визначено місце для будівництва цього важливого об’єкта і ведуться роботи з організації будівництва.
   Говорячи про перспективи розвитку нафтохімії у Калуші, не слід забувати і про десяток тих малих інвестиційних проектів з переробки продуктів “Карпатнафтохіму”, які мають намір впровадити підприємці, які розуміються в бізнесі. Вигідне таке сусідство і “Карпатнафтохіму”, адже буде змога частину продуктів реалізовувати на місці, бо ж будуються ці нові підприємства на не задіяних майданчиках, на місці руїн колишніх цехів “Оріани”, які вже не експлуатуються більше 15 років.
   – Якщо можна, Сергію Олексійовичу, спростуйте або ж підтвердіть чутки про те, що виробництва “Карпатнафтохіму” запрацюють лише після завершення будівництва виробництва каустичної соди і хлору.
   – Тут немає абсолютно ніякого зв’язку. І я можу лише підтвердити, що до зупинки основних виробництв призвела складна ситуація на ринку, зокрема невпинний ріст цін на нафту, а звідси і на сировину піролізу для виробництва “Поліолефін”. Нафта і її продукти переробки сьогодні настільки зросли в ціні, що це уже викликає супротив у всьому світі, а в окремих регіонах навіть стало не вигідно обробляти землю.
   – Судячи з Ваших слів, дана ситуація – явище тимчасове і у нафтохічного комплексу у Калуші є хороші перспективи?
   – Я в цьому просто переконаний. Хочу сказати, що такі хороші перспективи передбачаються перш за все для нафтохімічних підприємств так званого пострадянського простору. Бо якщо проаналізувати розвиток нафтохімії у світі, то стає очевидним, що її центр сьогодні переміщується у бік джерел вуглеводневої сировини. Країнам Західної Європи стає все важче купляти нафту і переробляти її у готові продукти. І в цьому плані “Карпатнафтохім”, як саме по собі унікальне підприємство, має просто колосальний потенціал руху вперед. І забезпечать та гарантуватимуть цей рух саме вищеназвані проекти загальною вартістю більше півмільярда доларів.  Якраз ці інвестиції дадуть поштовх розвитку підприємства і регіону в цілому. Адже з пуском виробництва поліхлорвінілу Калуш стане одним із найпотужніших в Україні переробників даного продукту, а про готові вироби з ПВХ – вікна, двері, труби, різноманітні профілі знатимуть в усіх куточках держави і за її межами. Сьогодні ж усі ці вироби Україна імпортує з Європи, Росії, Білорусі і навіть Казахстану.
   Тому я, користуючись нагодою, хочу не просто заспокоїти працівників заводу в тому, що у калуських нафтохімічних підприємств є дуже хороші перспективи, а й спрогнозувати, що успіх підприємству після впровадження нових проектів забезпечений.

    Розмову записав Анатолій Гетьманчук.
            
       

2007. ТОВ "Карпатнафтохім" отримало іменний диплом на право використання фірмового знаку учасника рейтингу компанії "Гвардія".

2007. ТОВ „Карпатнафтохім” стало переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України” в номінації „Продукція виробничо-технічного призначення”, організованому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рідкий аргон високої чистоти, що виробляється в „Карпатнафтохімі”, визнано найкращим в Україні серед товарів виробничо-технічного призначення..

2006-2007. ТОВ “Карпатнафтохім” - переможець конкурсу "100 кращих товарів".

травень 2007. ТОВ “Карпатнафтохім” - переможець у першому Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності “Європейський вибір”.



жовтень 2006. ЗАТ “ЛУКОР” та ТОВ “Карпатнафтохім” визнано кращими підприємствами в рамках загальноукраїнського проекту “Хімічна та нафтохімічна промисловість України”.

червень 2006. Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) „100 кращих товарів України” продукт виробництва „Поліолефін” ТОВ „Карпатнафтохім”, поліетилен марки НХF 4810Н визнав одним з найкращих видів продукції в номінації „Товари виробничо-технічного призначення”

квітень 2006. Золота медаль якості "Вища проба" за впровадження на підприємстві сучасних технологій та випуск високоякісного і конкурентоспроможного на ринку поліетилену.

липень 2005. Сергія Чмихалова нагороджено відзнакою „Лідер хімічної та нафтохімічної промисловості України”

квітень 2005. Вийшов у світ буклет "ЛУКОР. 5 років у великій родині "ЛУКОЙЛу"
 

 наше підприємство в 2004 році успішно виконало завдання, що були визначені йому "Програмою сертифікації корпоративної системи управління групи „ЛУКОЙЛ-Нафтохім” на 2004-2007 роки" і першим серед підприємств групи отримало сертифікати відповідності за всіма трьома системами. 

„Euro Market” – нагорода за інтеграцію у світову економіку. (2004р.)

відзнака ЗАТ "ЛУКОР" в рамках міжнародного проекту „Мости дружби. Україна – Росія 2003-2004” 

20.11.2003 ЗАТ „ЛУКОР” відзначено Почесним дипломом та міжнародною премією „Бізнес-Олімп” з присвоєнням підприємству звання „Золота торгова марка”, а генерального директора товариства Сергія Чмихалова – іменною відзнакою „Суспільне визнання”.  

Західна регіональна митниця нагородила ЗАТ „ЛУКОР” почесною грамотою за високий рівень митної культури та сумлінне виконання впродовж 2002-2003рр. зобов’язань перед Державним бюджетом України.

Міжнародна Платинова Зірка за якість у сфері задоволення потреб клієнтів, майстерність, інновації у технології м. Париж. Франція. 2003 рік

Вісті з ЛУКОЙЛу ...

 Вісті з виробництв ...